Ярослава Магучіх: «На ЧС у Белграді нам казали: «Не виходьте в українській формі»

- Коли тільки все почалось, ми намагались у легкій атлетиці зробити релокацію спортсменів. Ти до кінця не хотіла виїжджати з Дніпра. Чому не хотіла та коли виїхала?

- Коли почалось повномасштабне вторгнення. По-перше, я перша з моєї родини про це дізналася, тому що почула вибухи та як пролетіла ракета наді мною. Я лежала в ліжку і думала, що зараз прямо в мій будинок все. Потім всім дзвонила і казала, що почалася війна.

Ми поїхали до тренера, звичайно, сиділи. Не хотіли, тому що почали волонтерити, їздити по дитячих будинках, допомагати якимись продуктами, шкарпетки військовим. Взагалі не хотіла, але потім стало питання, що можливо все-таки треба виступати на чемпіонаті світу. Але як туди їхати, як добиратися? У країні почалася війна, все перекрито, потяги лише евакуаційні.

Все ж таки ми з тренером хотіли виступати, тому ще був основний старт зимового сезону для нас всіх. Усі атлети готувалися до нього. Ми виїхали 6-го березня з країни, і їхали на машині три доби. Ми їхали з налаштуванням, що треба показувати результат, виборювати золоту медаль, але мені було тяжко прощатися з моїми рідними. Вони тоді ще були у Дніпрі й не хотіли нікуди виїжджати, тому що всі у своїй країні. У мене там лишалися батьки, сестра з родиною, бабуся і друзі.

- Ти їхала через Україну. Зупинялась десь в наших атлетів?

- Ми одразу поїхали до кордону. Нам пропонували залишатися у Хмельницькому (у Марини Бех-Романчук - прим.), але ми вирішили їхати відразу. Нам вже допомогли там World Athletics та Europe Athletics. Вони надали нам готель, в якому ми жили ще 4 дні до початку змагань.

- Сербія досі підтверджує статус країни, що до останнього підтримує Росію. Тоді, на другий тиждень повномасштабного вторгнення багато країн намагалися вдягнути стрічку з українською символікою чи написати «No war», але були перепони. Ти зіштовхнулася з цим?

- У нас була найменша команда. Здається, 6 осіб. Нам казали: «Не виходьте в українській формі», але ми не послухались. Ми виходили, тому що ми з України. У нашій країні йде війна і не виходити у формі - це сором для нас, тому що ми представляємо Україну. Нам пощастило, бо ми не зіштовхувались з цим.

Але на кордоні нам не поставили печатку в'їзду в Сербію. Коли ми заселялися в готель, нас запитали: «Де ваша печатка, що ви в'їхали?» Ми такі: «Та має бути у паспорті». Ми не перевіряли, адже звикли, що завжди ставлять. Потім дзвонили і дізнавались, як це зробити. Ось це тільки одне.

Насправді молоде покоління підтримує Україну. Ми заходили у формі в кафе, то 20-річні, 21-річні казали: «Вибачте, що так вийшло. Ми знаємо, що в нашій країні проросійські погляди, але молодь підтримує Україну». Це більш радянське, старе покоління, яке досі тримається тих поглядів, - сказала Магучіх.

На чемпіонаті світу-2022 в приміщенні Магучіх здобула золоту медаль з результатом 2,02 м.